Моя школа – найкраща!

     Я навчаюся у 5 класі Миколаївської загальноосвітньої школи - інтернату №3.        І моя школа - найкраща!

   Коли я вперше побачила цей навчальний заклад , в мене аж дух перехопило. Нам з батьками , чесно кажучи, здалося, що потрапили в якийсь палац. Настільки гарне, чисте та світле приміщення.

   Навчаюся тут перший рік , але мене не залишає відчуття, ніби я в цій школі з 1класу. Мене так добре прийняли, зрозуміли...

    Всі учні нашої школи згуртовані  та дружні, завжди готові прийти на допомогу.

   Вчителі так цікаво проводять уроки , що  кожного разу я не йду на заняття, а біжу. Адже хочеться пізнавати світ, людей,  навчитися розпізнавати добро і зло. Я здобуваю у школі нові знання, які неодмінно знадобляться в майбутньому. Впевнена ,що з часом набуду певного життєвого досвіду, стану мудрішою, сприйматиму деякі звичайні речі навіть по - філософськи.

   А все тому, що педагоги не засуджують нас за наші помилки, а вчать їх враховувати та виправляти.

      Тож школа - мій друг і порадник , тому й – найкраща. А ми у ній - одна родина!

Довбуш Кіра

5 клас

    Кожне покоління прагне змін на краще. І я - не виняток.

  Я дуже люблю свою школу, але все ж таки вважаю, що її не завадило б удосконалити, адже наша країна стрімко крокує у майбутнє , а разом з нею і ми – учні школи - інтернату №3.

   Тому хочу розповісти, якою я уявляю її через декілька років.

    По-перше, у кожному  класі має бути сучасна інтерактивна дошка та комп’ютер. У кожного учня - планшет та електронні підручники.

   По-друге, у кожного хай буде власна невеличка шафа, а в коридорі  стоятимуть дивани.

   На території школи потрібно побудувати сучасні спортивні майданчики , футбольне поле зі штучною травою.

   Ще я  хотіла б полегшити життя вчителям, бо спостерігаю, як їм доводиться бігати з журналами з першого на четвертий поверх по сто раз на день. Тож були б не зайвими спеціальні ліфти , за допомогою яких вони могли безпечно долати усі сходини. 

   Я думаю, що така школа сподобалася б кожному учневі й усі стали б отримувати хороші оцінки. Закінчивши таку школу, набагато простіше було б визначитися з професією й вступити до вищого навчального закладу.

Діма Юлія

 7 клас

   Я дуже люблю рідну Миколаївську загальноосвітню школу – інтернат №3. Вона найкраща. Чому ? Це легко зрозуміти, побувавши в її стінах.

  Найкраща школа, це коли старшокласники допомагають в усьому молодшим класам . Це заклад, у якому ніхто нікого не ображає. Де не псують меблі, прикрашають кабінети.  

   Найкраща школа там, де  дотримуються правил та норм поведінки.

   Там, як не смішно, де добре годують. Адже ми тут знаходимося цілодобово.

   Коли учні добре навчаються, бо це дуже важливо. У найкращій школі повинні бути вчителі саме такі, як у нас: турботливі, вимогливі, але справедливі.

  Наші вчителі люблять, коли ми гарно навчаємося.  Тож намагаємося їх не розчаровувати.    

   Мені дуже подобається наш директор Кондратюк Л.Ф. Вона дуже працьовита, розумна, справедлива до учнів усієї школи.

  Я пишаюсь своєю школою, найкращим навчальним закладом міста!   

                                                                                 Борсуцька Ніна

 7 клас

    Я навчаюся в найкращій школі міста Миколаєва. Кожен день я з гарним настроєм вирушаю отримувати знання  і з радістю відкриваю двері в школу, адже тут чекають надійні друзі й добрі вчителі.

   Наші вчителі люблять нас і турбуються, як про власних дітей. Як можна не любити школу, де почуваєшся, немов удома. Де кожного дня отримуєш не лише знання, а й позитивні емоції, життєвий досвід.  Куди летиш, а не йдеш. Не дивно, що інколи не можеш дочекатися закінчення канікул…                  

   Очолює школу розумний і добрий керівник, наш директор Кондратюк Л.Ф. Її можна назвати учителем усіх учителів.

   Я пишаюся тим, що навчаюся в цій школі, закладі зі своєю історією і традиціями.

   Я бажаю своїй рідній школі благополуччя і успіхів!

                                                                              Островська Марсела

7 клас

   Я навчаюся у 8-А класі  Миколаївської загальноосвітньої  школи -інтернату №3. Вважаю, що моя школа найкраща, тому що у ній працюють добрі , розумні вчителі. У школі мене навчили писати , рахувати, читати.

   У мене чимало улюблених уроків. На мою думку, всі ці предмети є основними.

   Для мене школа - другий дім, і це дає можливість зрозуміти , що вона - найкраща.

  У школі я знайшла відданих  друзів,  які мене не підведуть,  і тому мені тут спокійно та весело .

   У моїй школі є музей,  який надає мені можливість зрозуміти,  якими важкими були роки війни .

   У нашій школі є їдальня, де смачно готують, і тому вона - найкраща .

  Мене оточують дуже добрі люди , і тому вона - найкраща .

  У школі я можу розвиватися, і тому вона - найкраща .

   Моя школа призначена не тільки для звичайних дітей , а й для дітей з обмеженими можливостями. Для них у школі є пандуси , спеціальні парти . А полегшують  життя цих учнів асистенти.

  Мені дуже приємно бачити  на стінах грамоти за досягнення школи .

   Я думаю,  що цього досить,  щоб довести,  що моя школа - НАЙКРАЩА.

                                                                               Рогожкіна Рената

8-А клас

    Я навчаюся в найкращій школі на світі, це мій другий дім . Кожен  день я з радістю заходжу в школу , адже мене чекають добрі , веселі та найкращі друзі . Я точно знаю: вони ніколи не зрадять , а навпаки допоможуть та підтримають у важку та скрутну хвилину. Тому школа надає не тільки знання, але й навчає нас стати справжніми людьми. Вона вчить нас долати труднощі та не зупинятися на досягненому.

   Найважливіші  роки життя людина проводить у школі. Саме тут учень знайде  перших друзів та перше кохання , школа назавжди залишиться в пам’яті у дітей . Школа - це те місце , де ми  по справжньому переживаємо один за одного і радіємо.

   Тільки в цій школі працюють добрі, чемні та з доброю душею вчителі , які допоможуть , коли у нас непорозуміння.

   Наші вчителі люблять нас , як своїх дітей.

    Скоро ми попрощаємося з випускниками нашої школи . Але вже сьогодні знаємо, що будемо ними пишатися.

   Мені дуже шкода, що в невдовзі і нам доведеться розлучитися з нею назавжди, тому бажаю рідній школі розцвітання та благополуччя.

                                                                                  Павлова Валентина

8-А клас

    Моя школа створена в 1957 році.  І хоча ця цифра говорить про поважний вік, душею наша школа – молода, сповнена енергії й творчих сил!

    Вважаю, вона - найкраща, тому що саме у цьому закладі я та інші учні вчимося бути людьми з великої букви, адже поруч з нами навчаються діти з особливими потребами. Хворі діти, діти – інваліди... Ці словосполучення не можуть не викликати особливого почуття. Почуття, яке споріднено відчуттю провини: я ж здорова, бадьора, сильна, переді мною – безмежні можливості.  А вони...

   У всіх дітей з особливими потребами є власні інтереси, здібності й таланти, якими вони можуть поділитися з іншими. Ми ж робимо усе можливе, щоб ці учні не відчували якоїсь різниці між нами.

   У нашій школі вони знайшли собі гарних друзів, колись зустрінуть і перше кохання.

    На сьогоднішній день умови українських реалій є соціально недосконалими. Ряд верств населення потребують особливого захисту. На щастя, є багато небайдужих людей до долі інших. І ми, учні та вчителі нашої школи, є саме такими, адже прекрасно розуміємо, що від нас залежить майбутній добробут України.

   У школі - інтернаті працюють: логопед, практичний психолог, соціальний педагог, дефектолог-сурдопедагог. Діти мають змогу реалізувати свої творчі можливості у гуртках та спортивних секціях.

  Для вихованців школи - інтернату організовано п'ятиразове харчування. Надається гуртожиток.

   Наша школа славиться різноманіттям виховних заходів.

    А ще моя школа може пишатися музеєм, створеним ще в 1985 році. Переважна частина його експонатів присвячена бойовим подвигам льотчиків 11-го гвардійського і 23-го штурмового Миколаївських авіаційних полків.

   У музеї  є експонати, присвячені історії Миколаєва, а також «українська світлиця», в якій зібрані речі, які описують побут нашого народу.

   На території інтернату споруджено пам’ятник льотчикам 11-го і 23-го авіаційних полків.

Про мою школу можна багато писати, але зрозуміти, чому вона найкраща, можна лише пройшовши її коридорами та кабінетами, де відчувається атмосфера радості, добра та впевненості у завтрашньому дні.

                                                                     Фільжак Діана

10 клас

    Непомітно минуло 11 років відтоді, коли вперше переступив поріг рідної школи. Я тоді ще не здогадувався, що шкільні роки – це найцікавіший етап нашого дитинства.

   Скільки ж років ми навчаймося у школі? На перший погляд – дуже багато. Але, насправді, навчання у школі дає нам базові знання, без яких дорога в майбутнє зачинена.
Школа – найліпший друг, для багатьох з нас вона стає другою домівкою. А все тому, що тут завжди тепло і затишно, тут нас чекають друзі та улюблені вчителі, які допомагають нам в усьому.
Ми любимо нашу школу від першого до останнього дзвоника.

   Я зрозумів що бути вчителем – одне з найскладніших завдань, з яким на відмінно справляються педагоги нашої школи. Вони вміють поєднувати в собі психолога і науковця, оратора і актора, організатора, наставника та друга. Щодня вони намагаються навчити нас чомусь новому, роблять з нас вихованих та розумних людей.
  Крім цікавих уроків, велике задоволення приносять перерви. Ми бігаймо, розважаємося, граємо в цікаві ігри та спілкуємося.

   Пять разів на день ми поспішаємо до запашної їдальні. Ох, як смачно готують наші любі працівники їдальні. Які в них смачні страви!
Під час навчального процесу мою увагу також привертають різноманітні змагання, турніри, олімпіади та конкурси. Я полюбляю брати участь у всіх колективних справах, тому що вони дають мені можливість всесторонньо розвиватися та показувати всі свої вміння.
   Цього року наша школа відзначатиме ювілей. Уже пройшло 60 років з того часу, як одного вересневого дня наша школа вперше відчинила двері дітям у загадковий і прекрасний світ знань. Скільком учням тут допомогли «стати на крила», подарували путівку в доросле життя? Скільки незабутніх років ми проводимо в стінах цієї альма-матері? А школа процвітає і з кожним роком чекає нових учнів , не забуваючи при цьому жодного зі своїх випускників.

   Дорога школо! Щиро вітаю Тебе з прекрасним ювілеєм! Я вірю, що кожна людина, перегортаючи сторінки свого життя, часто зупиняється на тій, що називається «Школа». І линуть приємні, життєрадісні думки, щемить серце, бо згадується дитинство і юність, хороші друзі і мудрі вчителі. Наша школа вивела у світ уже немало випускників, які стали активними громадянами нашого суспільства. У рік квітучого 60-річчя бажаю невпинного руху вперед, прагнень до нових звершень.

    Я буду завжди тебе пам’ятати й шанувати.

Андрій Бойченко

11 клас